Головна Мій профіль Реєстрація Вихід RSS
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
Адреса
Україна, Кіровоградська область,
м. Знам'янка, пр. Шкільний, 9
Контакти
т. 0523374561
e-mail: nvk-school-2@ukr.net
Символіка
Герб школи

"Духовність. Знання. Творчість."

Прапор школи


...
Національна гаряча лінія
...
Національна дитяча гаряча лінія
...
...
...
...
...
...
Block title
Головна » Файли » Соціально-психологічна служба НВК » Соціально-психологічна служба НВК

Наступність в роботі психологічної служби дошкільного закладу і школи
28.11.2017, 19:12

Наступність в роботі психологічної служби дошкільного закладу і школи


Актуальність проблеми взаємодії в роботі шкільного психолога і вихователя обумовлена необхідністю безперервної освіти підростаючого покоління. Школа і дошкільний заклад – дві суміжні ланки в системі освіти, і їх завдання – забезпечити якісний педагогічний та психологічний супровід, що дозволяє не лише здолати труднощі, що виникають у дитини, але і забезпечити їх профілактику. Увага до майбутніх першокласників з боку працюючих з ними педагогів, психолога дошкільної установи і шкільного психолога, якому належить оцінити шкільну зрілість випускників садочка і найтісніше співпрацювати з проблемними дітьми, дозволяє попередити відставання у навчанні та відхилення в поведінці.
Повинна існувати наступність в роботі психологічної служби дошкільного закладу і школи. Специфіка роботи психолога в дитячому садку визначається деякими аспектами, пов’язаними з особливостями дітей дошкільного віку. Особливий акцент психолог дошкільної установи повинен робити на роботу з педагогами і батьками, оскільки саме сім’я робить вирішальний вплив на розвиток, формування особливостей поведінки дошкільників. Збір об’єктивної інформації, надання дитині і його близьким кваліфікованої допомоги передбачає не лише діагностичне обстеження за допомогою рекомендованих методик, але також спостереження за природною поведінкою дитини в повсякденному житті, необхідність контакту з батьками, педагогами, медичними працівниками.
 
Двосторонній зв’язок дошкільного навчального та загальноосвітнього навчального закладів має здійснюватись за такими напрямами:
- між педагогічними колективами. Сплановані форми роботи, заходи дадуть можливість працівникам дошкільних навчальних закладів і шкіл розв’язувати всі питання, які виникають у процесі спільної роботи, виявляти недоліки, що заважають здійсненню наступності в роботі, визначати способи вдосконалення навчально-виховної роботи. Вихователі і вчителі завдяки таким заходам взаємозбагачуються знаннями стосовно програмових вимог, форм і методів роботи з дітьми в дошкільному навчальному закладі й у школі;
- між дитячими колективами дошкільного навчального закладу і школи. Спілкування дошкільників з учнями позитивно впливає на взаємовідносини між дітьми. Між ними виникають товариські стосунки, дружба, формуються правильні взаємини, культура поведінки, дисциплінованість, почуття обов’язку та інші якості, потрібні майбутнім учням;
- спільна робота дошкільного навчального і загальноосвітнього навчального закладів з родиною: проведення зборів майбутніх першокласників, організація тематичних виставок, стендів, консультацій, лекторіїв, спільних виховних заходів.
 
Важливими є зв’язки між дошкільним навчальним закладом, школою і іншими установами:
- співпраця з методичним кабінетом;
- співпраця, з сім’єю через взаємодію з батьківським комітетом;
- співпраця з психолого-педагогічною консультацією і медичними працівниками.
  Вказані форми співпраці орієнтовані на забезпечення природного переходу дошкільника з дошкільного закладу в школу, педагогічною підтримкою нової соціальної ситуації, що виникає під час вступу дитини до школи.

Наступність у роботі дошкільного навчального закладу і школи повинна передбачати зорієнтованість і вихователів дошкільних закладів, і вчителів початкової школи на сумісну діяльність з дітьми, яка враховує вікові особливості розвитку дитини, спонукає її до творчого самовиявлення, зберігає унікальність і самобутність певного періоду дитинства, забезпечує безкризовий перехід дошкільника у позицію особистості другого дитинства і водночас віддзеркалює розвивальний характер освіти.

 Багатоаспектність проблеми наступності між дитячим садом і школою вимагає конструктивного діалогу всіх зацікавлених соціально-адміністративних структур.

Форми здійснення наступності ДНЗ і школи
Форми здійснення наступності можуть бути різноманітними і їх вибір обумовлений ступенем взаємозв'язку, стилем, змістом взаємин освітніх установ. Зазвичай на початку навчального року педагогами складається єдиний спільний план, метою якого і є конкретизація роботи за трьома основними напрямками:
•    робота з дітьми;
•    взаємодія педагогів;
•    співпраця з батьками.

Форми здійснення наступності:
1. Робота з дітьми:
•    екскурсії в школу;
•    відвідування шкільного музею, бібліотеки;
•    знайомство та взаємодія дошкільнят з учителями та учнями початкової школи;
•    участь у спільній освітньої діяльності, ігрових програмах;
•    виставки малюнків і виробів;
•    зустрічі та бесіди з колишніми вихованцями дитячого саду (учні початкової та середньої школи);
•    спільні свята (День знань, посвята в першокласники, випускний в дитячому саду тощо) і спортивні змагання дошкільнят та першокласників;
•    участь у театралізованій діяльності;
•    відвідування дошкільнятами адаптаційного курсу занять, організованих при школі (заняття з психологом, логопедом, музичним керівником і ін. фахівцями школи).

2. Взаємодія педагогів:
•    спільні педагогічні ради (ДНЗ і школа);
•    семінари, майстер-класи;
•    круглі столи педагогів ДНЗ та вчителів школи;
•    психологічні та комунікативні тренінги для вихователів та вчителів;
•    проведення діагностики по визначенню готовності дітей до школи;
•    взаємодія медичних працівників, психологів ДНЗ і школи;
•    відкриті покази освітньої діяльності в ДОУ і відкритих уроків в школі;
•    педагогічні та психологічні спостереження.

3. Співпраця з батьками:
•    спільні батьківські збори з педагогами ДНЗ та вчителями школи;
•    круглі столи, дискусійні зустрічі, педагогічні «вітальні»;
•    батьківські конференції, вечори запитань і відповідей;
•    консультації з педагогами ДНЗ і школи;
•    зустрічі батьків з майбутніми учителями;
•    дні відкритих дверей;
•    творчі майстерні;
•    анкетування, тестування батьків для вивчення самопочуття сім'ї напередодні шкільного життя дитини і в період адаптації до школи;
•    освітньо-ігрові тренінги та практикуми для батьків дітей дошкільного віку, ділові ігри, практикуми;
•    сімейні вечори, тематичні дозвілля;
•    візуальні засоби спілкування (стендова матеріал, виставки, поштовий ящик питань і відповідей тощо);
•    засідання батьківських клубів (заняття для батьків і для дитячо-батьківських пар).

 

 

 

 


Особливості психічного розвитку дітей 6-го року життя
Характеристика віку та основні досягнення дітей 6-го року життя
         Характеристика віку: Це вік крайнощів. У ньому багато поєднується рис маленької дитини й більше зрілої. Діти цього віку дуже енергійні. Вони дуже активні, рухливі, прагнуть до дії. Страшно балакучі, пустослови. Їх все цікавить, нові заняття, але багато чого вони не виконують.
         Спілкування і мова: Дитина прагне стати особистістю, починає втручатися в розмову старших, показувати їм, висловлювати свою незгоду. Прагне бути в центрі уваги. Мати в плані спілкування перестає бути для нього центральною фігурою. Можуть навіть виникнути конфлікти з мамою. Це пояснюється тим, що дитина вступає в коло більше широкий соціального спілкування. Значна роль у вихованні повинна в цей час належати батькові. На вимогливість батька дитина цього віку реагує, а на вимогливість матері ні, або не зауважує, що мати до нього звертається. З'являється прагнення до спілкування з однолітками. Серед однолітків кожна дитина прагне зайняти соціальний стан (соціальну роль). Але серед однолітків поводяться войовничо. Якісні зміни відбуваються в мовній діяльності: мова стає граматично правильною, починає будувати складні речення, хоча у звуковій культурі можуть бути погрішності.
       Діяльність та пізнавальна активність: Дитина в грі болісно переживає поразки.
Психічний розвиток відбувається в грі й спілкуванні. Яскраво спостерігається прагнення до одержання знань. Але увага носить нестійкий характер.
Емоційно-вольова сфера: Вік неврівноважених почуттів, швидка зміна переживань.
   Часто можна спостерігати, що дитина тягнеться до матері, але відразу кричить: "Не люблю"!" Страшно починає боятися різних тілесних пошкоджень. Досить часто турбують нічні кошмари: " Мені приснився страшний сон!" - необхідно переключити, заспокоїти. Іноді починає проявлятися вимогливість. Дитина починає будь-яку справу дуже легко, але, як правило, ніколи її не закінчує. Необхідний контроль дорослих! Діти часто зазнають труднощів у режимних моментах.
Основні досягнення дитини шостого року життя
1. Взаємооцінка діяльності і поведінки однолітків та оточуючих дорослих - основа формування адекватної самооцінки.
2. Розвиток пізнавальної активності й стійкого пізнавального інтересу як фундаменту майбутнього навчального мотиву.
3. Формування довільної регуляції діяльності й емоційно-вольових якостей.
4. Орієнтування в розумінні соціальних ролей і соціальних норм поведінки.
5. Якісні зміни в розвитку розумових операцій.
б. Поява активної монологічної мови й ділового спілкування.
Новоутворення: розвиток творчої уяви. Поява супідрядності мотивів діяльності.

 

 

Категорія: Соціально-психологічна служба НВК | Додав: Teacher
Переглядів: 822 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: