Головна Мій профіль Реєстрація Вихід Вхід RSS

Прізвище,ім’я,по батькові: Панкевич Валентина Іванівна
Освіта: вища         
Фах: вчитель географії та біології
Звання, нарогоди:
2008 р - Почесна грамота відділу освіти виконавчого комітету Знам’янської міської ради;
2006,2007,2008 р.р. – дипломи за участь у V, VI, VII Всеукраїнських оглядах – конкурсах «Панорама творчих уроків»;
2009 р – Подяка Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського;
2010 р – Лауреат Знам’янської  міської педагогічної  премії імені Григорія Ващенка;
2011 р – Почесна грамота Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації;
Вчитель вищої кваліфікаційної категорії зі званням «Вчитель – методист»
Посада: вчитель         
Педагогічний стаж: 30 років
Адреса досвіду: НВК «Знам’янська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №2 – ліцей»
пр. ВЛКСМ, 9, м. Знам’янка, Кіровоградська область.

Тема: Проектна технологія як засіб реалізації компетентнісного підходу у викладанні географії
Мета: орієнтація на творчу самореалізацію особистості учня шляхом розвитку його інтелектуальних і фізичних можливостей, вольових якостей і творчих здібностей в процесі створення (під контролем учителя) освітнього продукту, що має об'єктивну або суб'єктивну новизну і що має практичну значущість.

Панкевич Валентина Іванівна працюючи над реалізацією даної теми створює умови для розвитку творчих здібностей учнів на уроках географії та в позакласній роботі, роботі з обдарованими дітьми.
Провідною ідеєю досвіду є створення умов для творчої самореалізації учнів, створення позитивної мотивації до навчання; сприяння розвитку інтелектуальних здібностей учнів,  залучення кожної дитини до активного пізнавального процесу, формування  навичок пошуково – дослідницької діяльності, виявлення  здібностей у груповій співпраці, набуваючи комунікативних умінь; грамотному використанні інформації.
 Основною тезою сучасного розуміння методу проектів російський науковець Є. Полат називає вислів : „ Усе , що я пізнаю , я знаю, для чого мені це потрібно та де й як я можу застосувати ці знання.”
 Отже, метод проектів – це освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою , формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно – орієнтованого навчального пошуку.
 Проектна технологія передбачає системне і послідовне моделювання вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників навчального процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розробку оптимальних шляхів створення проектів, їх неодмінний захист і аналіз результатів.
Проектно – дослідницька технологія дає змогу вирішувати низку важливих виховних завдань:
 - обирати теми проектів ;
 - визначати свою позицію;
 - виробляти самостійний погляд у розв’язанні проблеми;
 - розуміти роль і значення групової роботи;
 У системі суб’єктних взаємин під час використання проектної технології змінюється роль вчителя,який стає одним із членів проектно – дослідницького колективу і може брати на себе різноманітні соціальні ролі в малій групі – джерела ідей, інформації, порадника, рефері тощо. Він так само, як і інші члени проектної групи, виступає в систему відносин, взаємодії, співпраці, несе відповідальність за навчально – проектну діяльність.
 Водночас педагогічна функція учителя ускладнюється порівняно з авторитарною парадигмою, оскільки саме він повинен створити в навчальній групі умови для розвитку й реалізації автономії кожногоучня та розумного балансу творчої волі, організаційної дисципліни й відповідальності під час виконання проекту, досягнення остаточного результату , а також його оцінки.
 Школярі спільно з учителем :
 - складають загальний план засвоєння матеріалу;
 - визначають основні та додаткові інформаційні джерела;
 - розробляють індивідуальний проект;
 Це дає змогу учням :
 - розширити зміст освіти для себе;
 - змінити ставлення до предмета;
 - навчитися визначати проблеми, розв’язувати їх;
 - морально, інтелектуально, творчо, організаційно зрости відносно себе.
Реалізуючи проектну технологію Валентина Іванівна визначає основні вимоги до організації роботи:
• наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв’язання (наприклад, дослідження демографічної проблеми у різних регіонах світу; проблема впливу кислотних дощів на довкілля).
 • практична , теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан певного регіону, фактори , що впливають на цей стан, тенденції, простежувані у розвитку цієї проблеми, спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій);
 • самостійна ( індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;
 • структурування змістової частини проекту (з указуванням поетапних результатів);
 • використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв’язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки;
 • результати проектів повинні бути матеріальними, тобто відповідно оформленими – комп’ютерна презентація, альбом, комп’ютерна газета, альманах тощо.
Добре володіючи методикою реалізації методу проектів, Валентина Іванівна використовує в своїй роботі різноманітні типи проектів за видами діяльності, за предметно – змістовою сферою інтересів, за участю учнів в розробці, за терміном виконання, за формою презентації тощо.
Організовуючи роботу над проектом Валентина Іванівна вчить своїх учнів правильно та грамотно оформлювати свою роботу. Оформлення проекту, як правило, проходить в два етапи:
1 етап.
 Вибір напряму й формування назви проекту : включає узагальнену назву проблеми, коло питань; визначення загального напряму або пріоритетних напрямків, оформлених у підпроекти.
 2 етап.
 Написання проекту.
 Розділи проекту:
 1. Актуальність, необхідність, значущість обраного напряму(чому саме цей). 
 2. Мета та завдання проекту:
 а) довготривалі:
 - створення чогось нового( за структурою, підходами, концепцією навчально – виховного процесу);
 - нові технології, методики;
 - можлива розробка дослідження за проектом;
 - визначення очікуваних результатів;
 - планування „ продукту” в результаті виконання програми( посібника, сценарію, технології, плану, нової програми);
 б) короткодіюча мета, завдання – визначення конкретної мети, завдань на визначений період.
 3. Визначення етапів реалізації проекту:
 а) зазначаються терміни початку і закінчення проекту;
 б) закінчення проекту визначається етапністю реалізації проекту;
 в) зазначаються часові інтервали кожного етапу: запису проекту,
 1 етапу, 2 етапу тощо.
 4. Механізм реалізації проекту. Пояснення – Як? Яким чином? За допомогою яких засобів буде реалізовано проект? План апробації конкретних справ, акцій, заходів згідно з визначеними етапами.
 5. Обов’язки та відповідальність учасників реалізації проекту:
 - хто відповідає за проект
 - хто і за що відповідає всередині проекту
 - хто допомагає в реалізації проекту
 6. Очікувані результати:
 - які конкретні результати ви очікуєте одержати на кожному етапі і після завершення проекту
 7. Оцінка й самооцінка проекту.
 Коли та з якою періодичністю будуть оцінювати виконання проекту
 (один, два, три, чотири рази на рік). Хто візьме участь в оцінюванні : самі учасники, експерти, управлінські структури. Форми контролю
 (самоконтролю) й оцінки (самооцінки). В якій формі буде подано інформацію про хід проекту ( звіт, конкретні матеріали, сценарії, 
 розробки, нові проекти тощо).
На думку вчителя оцінювання результатів творчості завжди драматичне й суперечливе. В будь-якому разі не варто абсолютизувати правильність оцінювання.
 Можна використати такі критерії оцінювання:
 1. Рівень розуміння, засвоєння завдання, запитань.
 2. Рівень якості виконання (обсяг, точність, ретельність).
 3. Рівень розуміння суті справи, аргументованість прийнятих рішень і відповідей на запитання, самокритичність.
 4. Рівень творчості потенціал, індивідуальність, стійкість мотивації.
 Оцінювання за кожним критерієм може відбуватися від 1 до 100 балів, обчислюючи середнє значення, яке має аналог у традиційній системі оцінок.
Отже,головна цінність проекту в тому, що придбає вчитель та учень, беручи участь у проекті. Тобто якість проектної діяльності залежить від сукупності зусиль дитини та педагога. Другим важливим чинником успішної проектної діяльності є рівень професійної майстерності та особисті риси вчителя-дослідника, вчителя – організатора, вчителя- партнера, вчителя– консультанта.
     У роботі над проектом виявляється максимальна самостійність дітей  у формуванні мети і завдань, пошуку необхідної інформації, навичок дослідницької діяльності, розвивається творчість.
     Реалізація методу проектів на практиці змінює роль учителя під час навчального процесу. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності учнів. Змінюється й психологічний клімат у колективі, оскільки педагог переорієнтовує свою навчально-виховну роботу і роботу дітей  на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Не зупиняючись на осягненому, Валентина Іванівна постійно працює над підвищенням фахової майстерності.

Форма відбору:

• Всеукраїнський професійний конкурс  
  
• Регіональний професійний конкурс   
  
• Інші професійні конкурси   
  
• Всеукраїнська виставка освітніх досягнень   
• Міжнародна виставка освітніх досягнень   
• Науково – методичне видання   
  
• Інше   
  

Основні показники результативності: Валентина Іванівна бере участь у фахових конференціях, у роботі журі ІІІ етапу Всеукраїнських олімпіад з географії, роботі журі обласного етапу конкурсу «Вчитель року». Успішно пройшла навчання в Дистанційній Академії ВГ «Основа» (на дистанційному курсі « Підготовка до атестації: як оформити власне порт фоліо») і отримала сертифікат.
Учні Валентини Іванівни є переможцями ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнських олімпіад з географії, ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу – захисту науково – дослідницьких робіт, беруть активну участь в інтерактивних природничих конкурсах «Колосок»,  «Геліантус», « МАН – юніор». Випускники успішно складають ДПА та ЗНО, вступають до вищих навчальних закладів.

Форма узагальнення: опис досвіду роботи
Схвалено (ким? коли?): методична рада школи -2011р., рада методичного кабінету  - 2011р.,
Місце збереження: шкільний методичний кабінет, міський методичний кабінет

Шляхи розповсюдження в системі післядипломної педагогічної освіти області:

Інформація про використання:
Вчитель ділиться своїм досвідом на обласних та міських семінарах, конференціях, курсах підвищення кваліфікації вчителів, є керівником міського методичного об’єднання вчителів географії, учасник обласної творчої групи вчителів географії публікує матеріали у фахових виданнях, на сайтах Інтернет – видань, має особистий сайт вчителя географії.